Мотивація
навчальної діяльності учнів як важливий фактор формування соціальної
компетентності
Вступ
Бажання отримати користь від
будь-якої справи сьогодні позначають словом «мотивація». Не завжди при цьому
розуміють, що насправді під ним ховається в тому чи іншому випадку. І наскільки
важлива «мотивація» для того, щоб, наприклад, вивчити іноземну мову. Я вважаю,
що запорукою успіху є саме мотивація. Ми прекрасно робимо щось, коли ми
розуміємо що воно нам знадобиться. В даній праці хотілося б обгрунтувати думку
про те, що саме мотивація є невід'ємною складовою соціальної компетентності.
Частина цієї проблеми опрацьовувалась на курсах підвищення кваліфікації в 2014
році Вакульчук К. І., Муравською В.В., Корнійчук Л.В., Свиденюк О.В. та мною.
Згідно з «Національною доктриною
розвитку освіти», розвиток громадянського суспільства визначається підготовкою
освічених, високоморальних, конструктивних і практичних людей, здатних до
співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності
за долю країни, її соціально-економічне процвітання. Крім того, на нинішньому
етапі розвитку суспільних процесів в Україні пріоритетного значення набувають
міжособистісні відносини всіх їх учасників.
Значну роль у формуванні
соціальної компетентності молоді відіграє курс іноземної мови у школі.
Актуальність дослідження обумовлена, у першу чергу,
соціальним замовленням щодо підготовки учня до свідомої активної участі у
громадському житті нашої держави, до самостійної орієнтації та адаптації в умовах
швидких змін суспільного життя, а отже, формування у школярів життєво
необхідних компетентностей для подальшої соціалізації. Відповідно
важливо виявити механізми, засоби
та умови формування соціальної компетентності учнів у процесі освоєння ними
інформаційного освітнього простору, який, за Є.Г. Бєляковою, поєднує
інформаційні ресурси, духовно-моральні норми й цінності, особливості
менталітету, значеннєвий досвід особистості [6, с. 15].
Поняття та шляхи
формування соціальної компетентності учнів проаналізовані в працях М.
Гончарової-Горянської, С. Бахтєєва, В. Слот, Л. Лєпіхової, І. Зимньої та ін.
Вагомим у розробку питання формування соціальної компетентності у
навчально-виховному процесі школи є внесок С. Бондар, О. Савченко, І. Єрмакова,
І. Тараненка, Г. Селевка, Л. Хоружої, А. Хуторського, Л. Пироженко, О. Пометун,
С. Шишова та ін. У працях зазначених дослідників розкрито сутність поняття
компетентнісного підходу в освіті, висвітлено шляхи та умови формування
компетентностей учнів, а також представлено досвід практичної діяльності
вчителів.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні й
розробці вправ для формування соціальної компетентності учнів.
Для досягнення
поставленої мети в ході дослідження необхідно вирішити наступні завдання:
1. Дослідити поняття "соціальна
компетентність", "мотивація".
2. Визначити методичні засади
формування соціальної компетентності учнів молодшої та основної школи
3. Розкрити особливості формування
соціальної компетентності учнів на уроках іноземної мови.
3. Запропонувати розробки уроків
на формування соціальної компетентності учнів.
Об'єктом дослідження виступає соціальна
компетентність.
Предметом дослідження визначено процес мотивації та
формування й розвитку соціальної компетентності учнів.
Для вирішення поставлених завдань
були використані наступні
методи: теоретико-аналітичний (аналіз
методичної літератури),
загальнодидактичний (аналіз
програм, навчальної літератури), системний підхід (педагогічне проектування й
моделювання), розробка навчальних матеріалів.
Наукова новизна дослідження полягає в уточненні поняття «соціальна компетентність»
та визначенні тих знань, умінь та навичок, що мають бути сформовані у рамках
соціальної компетентності.
Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні загальних методичних засад
формування соціальної компетентності учнів, а також у розкритті особливостей
формування соціальної компетентності учнів на уроках іноземної мови.
Практичне значення дослідження полягає у розробці планів-конспектів уроків з
англійської мови для різних шкільних ланок і можливості їх безпосереднього
застосування в навчально-виховному процесі ЗОШ.
Структура роботи. Представлена робота складається
із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
1. Теоретичні
основи позитивної мотивації
у навчанні
англійської мови
1.1 Поняття
творчості у рамках навчального процесу
Дану проблему вивчали А. Н.
Леонтьєв, А. Маслоу, В.П. Асєєв, В.К. Вілюнас, В.І. Ковальов, А.К. Маркова, Дж.
Аткінсон, Г. Холл, X. Хекхаузен та ін. В одних роботах мотив розглядається як
потреба (побудник дій, діяльності людини), в інших - мотив як мета, в третіх -
мотив як стійкі характеристики особистості (характерно для західних
психологів). У термін "мотивація" також різні автори вкладають свій
сенс.
Досить поширеними є визначення
А.К. Маркової, найбільшого дослідника в області мотиваційної сфери людини.
Мотив - спрямованість школяра на окремі
сторони навчальної роботи, пов'язана з внутрішнім ставленням учня до неї
(тобто, те заради чого вчиться школяр, що спонукає його до вчення), а мотивація
навчання - це складна сфера детермінації поведінки школяра [3].
Що ж може спонукати учня
вчитися?! Авторитет батьків, вчителя, оцінки, бажання здобути вищу освіту,
прагнення розширити кругозір, інтерес до предмета.
Під мотивацією розуміють
застосування різних способів формування в
учнів позитивних мотивів і
ставлення до навчання. Мотивацію як етап уроку
виділяють умовно, бо вона здійснюється протягом всього заняття, на
кожному з його етапів, різними
способами залежно від дидактичної мети,
логіки процесу засвоєння знань,
типу уроку. Основними способами мотивації
є: показ практичного значення
знань, наведення цікавих прикладів, створення
ситуацій успіху, повідомлення
учням теоретичної значущості навчального
матеріалу, постановка далеких і
близьких перспектив у навчанні. До
важливих засобів формування в
учнів мотивів та пізнавальних інтересів
11 належать: чітка організація і
логіка процесу навчання, авторитет учителя, стиль спілкування, залучення учнів
до самостійного здобування знань та ін.
У початковій
ланці учень слабо розуміє, для чого він вчиться -найчастіше для батьків,
вчителя, заради оцінки. Це створює труднощі в навчанні усвідомленого оволодіння
знаннями. Але з іншого боку, залишається могутній стимул - оцінка.
До закінчення початкової школи
необхідно сформувати хоча б у першому наближенні навчально-пізнавальний мотив -
інтерес не тільки до нових знань, але до способів добування нових знань.
Молодший
шкільний вік характеризується як етап оволодіння самостійними формами роботи,
час інтелектуальної, пізнавальної активності яка стимулюється відповідно
навчально-пізнавальною мотивацією.
Навчальна
мотивація школярів молодшого шкільного віку спрямована не лише на отримання
нових відомостей, знань, але і на пошук загальних закономірностей, а головне на
освоєння способів самостійного добування знань.
Сприятливими умовами переходу в
середню ланку стає потреба у дорослості, загальна активність, прагнення
усвідомити себе як особистість, потреба в самовираженні, прагнення до
самостійності, самоствердження.
У теж час
існують і негативні сторони даного віку - незрілість оцінок себе і оточуючих,
конфліктність, зовнішнє байдужість до думки вчителя, відсутність розуміння
зв'язку навчальних предметів з можливостями їх використання в майбутньому.
Дитина часто виявляється в
ситуації вибору між позицією "хорошого учня" і позицією
"хорошого товариша ". У початковій школі самооцінка вчителем
формувалася на основі результатів навчання, в середньому і старшому ланці
враховуються неучебной характеристики, якості, які проявляються в спілкуванні.
Зростає не... вдоволення собою, виникає негативна самооцінка, вона поширюється
і на навчальну діяльність.
Виникає потреба в позитивної
активності з боку дорослих.
Добре, якщо
поруч виявиться педагог, здатний побачити проблеми спілкування з однолітками
очима підлітка і при необхідності допомогти.
Мотиваційну сферу можна розділити на пізнавальні і соціальні мотиви. Пізнавальні мотиви мають наступні прояви:
1) широкі пізнавальні мотиви: реальне успішне
виконання навчальних
завдань; позитивна реакція на підвищення, вчителем труднощі завдання;
звернення до вчителя за додатковими відомостями, готовність до їх
прийняттю; ставлення до необов'язкових завданнь; звернення до навчальних
завданнь у вільному необов'язковому середовищі, наприклад на перерві;
2) навчально-пізнавальні мотиви:
самостійне звернення молодшого
школяра до пошуку способів роботи, рішення, до їх зіставлення; повернення
до аналізу способу рішення задачі після отримання правильного результату;
характер питань до вчителю і питання, що відносяться до пошуку способів і
теоретичному змісту курсу; інтерес при переході до нової дії, до введення
нового поняття; інтерес до аналізу власних помилок; самоконтроль в ході
роботи як умова уваги і зосередженості; 3) мотиви самоосвіти: звернення до
вчителя і інших дорослих з питаннями про способи раціональної організації
навчальної праці і прийомах самоосвіти, участь в обговоренні цих способів;
всі реальні дії школярів по здійсненню самоосвіти (читання додаткової
літератури, відвідування гуртків, складання плану самоосвіти і т. д.).[22]
Соціальні мотиви виявляються іншим чином:
1)
соціальні широкі мотиви: вчинки, що свідчать про розуміння школярем
загальної значущості навчання, про готовність поступитися особистими інтересами
заради громадських; включення в різні види суспільно-політичної та суспільно
корисної діяльності; участь в іграх з соціальними сюжетами;
2)
соціальні позиційні мотиви: прагнення до взаємодії і контактам з
однолітками, зверненню до товаришів в ході навчання; намір з'ясувати ставлення
товариша до своїй роботі; ініціатива і безкорисливість при допомозі товаришу;
кількість і характер спроб передати товаришеві нові знання і способи роботи;
відгук на прохання товариша про допомогу; прийняття і внесення пропозицій про
участь в колективній роботі; реальне включення в неї, готовність взяти участь у
взаємоконтролі;
3) мотиви
соціального співробітництва: прагнення усвідомити способи колективної роботи та
удосконалити їх, інтерес до обговорення різних способів фронтальної та групової
роботи в класі і прагнення до пошуку найбільш оптимальних їх варіантів, інтерес
до переключенню з індивідуальної роботи до колективної і назад. [22]
Таким чином,
учитель у своїй роботі може і повинен використовувати все позитивне, що є в
практиці вчителів, працюючих з метою формування мотивації учнів. Навчальний
процес по змістом, формою подачі матеріалу повинен бути гнучким і переслідувати
одну з найголовніших завдань навчання - зробити засвоєння знань учнів міцним,
осмисленим, а саму навчання - бажаною, що доставляє радість.
1.2 Творчі завдання як спосіб мотивації
для вивчення англійської мови
На початковому етапі впровадження творчих завдань я часто проводжу
анкетування, пояснення практичності вивчення англійської мови. Діти починають
фантазувати ким вони мріють стати і для чого їм англійська мова.
Для того, щоб виконати творче завдання, учень повинен не тільки добре знати
програмний матеріал, але, і це головне, - вміти робити висновки на основі
порівнянь, узагальнень, виявляти закономірності, вміти фантазувати.
Щоб зробити урок цікавим я пропоную своїм учням логічні завдання,
побудовані у вигляді «цікавих» ситуацій.
В їх основі
лежать факти і події повсякденного життя, на перший погляд цілком
правдоподібні, але містять елемент незвичності, недомовленості. Розгадка цих
ситуацій вимагає нестандартного підходу, оригінальних рішень.
Процес творчого мислення захоплює
учнів, перетворюється в захоплюючу гру, а бажання висловити свою версію створює
природну мовленнєву ситуацію.
1.
Can you believe in the legend? A teacher tells his students a legend:
"Long ago there was a man who swam across the wide river three times every
morning ".
One of the
pupils says that he can't believe it. Why? Give your opinions. Key: Actually,
the man could swim across the river two or four times in order to take his
clothes which he had left on the bank of the river.
2.
What will be the score? "This young man is going to foretell the
score of any football match before it starts ". What is the secret of his
prophecy? Key: You can do such predictions too. The score of any match before
it begins is 0-0.
3.
How could it happen? Ann tells: "Yesterday my Grandpa went for a
walk. He was far from home when a heavy rain began. The grandfather had neither
a raincoat nor an umbrella. He didn't have a hat too. In an hour he came back.
None of his hair was wet. "How could it happen? Key: The grandfather is
bold-headed.
4.
How did she guess? A woman caught a taxi, told the driver her address,
sat into the car and began to chat. She was talking her head off. The driver
thought she'd never stop talking. Soon he lost his temper. He said:
"Excuse me, madam. You needn't talk to me. I'm deaf and today I've
forgotten my otophone at home. "The driver was happy when the woman fell silent.
When she left the taxi near her house and the car went away, the woman suddenly
understood that the driver hadn't been deaf. How did she guess that the drive
had told lies? Key: If the driver was deaf, he couldn't hear the address the
woman had told him. [22]
Вікова категорія учнів 1-4 класи - творчі завдання:
1. Naughty Jerry з працею лягати спати. It's bedtime Jerry. It's nine
o'clock.
OK but...... Mummy! I want a
glass of water. Daddy! I want to watch TV. No!
Grandma! I want a story
please. And grandpa ...... ice-cream? No! Please? No! It's
16
bedtime but I don't want to go to bed. Goodnight! А тепер допоможіть родичам
підняти Джері вранці, напишіть римування з слів або виразів, які за своїм
значенням допоможуть його швидко підняти.
3. Гра слів.
Придумайте для своїх однокласників "Quiz" і дайте їм категорії на будь-які
теми: назву країн, професій, числівники, колір, місяць, дні тижня ін. Susan is a) surname b) first
name c) boy's name England
Творчі завдання для учнів.
1.
A Halloween Story. Children are fond of telling each other scary
stories-about black gloves, coffins on the wheels, etc. Make up a dreadful
story for Halloween. Let your story be not only terrifying but funny.
2.
Imagine that you are a ghost in an English castle nowadays. How are you
getting on? Is it easy for you to live in a modern world? What about the ghosts
'traditions? What truth can you reveal to the world. Write a
confession-composition.
Евристичні завдання
1.Holiday. Last year it was a
fancy dress party at London school on Halloween night. Let's see who everyone
was. I was a wizard. You were a clown. He was the Mayor of London Town. They
were bad witches. She was Red Hood. Every one was in a very good mood! Soon it
will be Halloween party at your school and you are preparing costumes and masks
with your classmates. What would you and your friends like to be on Halloween
night? Why? Write invitation to your teachers and suggest them to dress scare
masks and dresses. Try to surprise them with your own trick. Read Mr. Magico's
trick and make up it. Write a number 1-30 Subtract 2 Multiply this number by 3 Add 12 Divide this number by 3 Add 5 Subtract your number
Abracadabra! You've got number 7. Now write your own trick you should get number.. (It's the date of Halloween
celebration)
2. Advertisement. Ваш улюбленець pet загубився lost і ви want його find. Розмістіть оголошення advertisement в місцеву newspaper about відмінні риси, що б soon його знайти. Don't forget to be polite and
thankful!
3. Sightseeing. На канікулах ти з батьками поїдеш
в Англію, звершиш екскурсії по Лондону, що б ти хотів побачити, доторкнутися, з
ким поспілкуватися в першу чергу і чому. Опиши на англійській мові це місце:
історичну цінність, розмір, колір, запах і т.д. Російською або англійською
мовою напиши, чому з цього місця почнеться твоя екскурсія.
Творчі завдання для допитливих учнів
1.Hidden animals. The names of
well-known animals are hidden in the sentences. Try to find them. There can be
several of them in one sentence. For example: Г11 go at once to Ramsgate. Goat - an animal similar to a sheep
but with longer legs and a thinner coat (козел). Ram - a male sheep (баран). 1. They came late and missed half the show. 2. Please take this box to Jack
Alison. 3. As soon as Beth or Sep return
we'll go for a walk. 4. He was
the best mimic at the show. 5. We saw him collecting nuts under the tree. 6. Everyone should do good. 7. Well, I only asked. 8. Here is the picture of Oxford.
9. He stood up and asked a
question. 10.1 must go at once. 11. Give him a penny, will you? 12. Pam and Joseph are his
grandchildren. 13. Be artless and everybody will like you. 14. Throw away all ambition and do
what you are told to.
2.People are often compared
with some animals. Complete these idioms and fill in the crossword. Across: 1. as proud as a ... (7 letters) 4. as wise as an ... (3 letters) 6. as blind as a ... (3 letters) 7. as strong as an ... (2 letters) 8. as quiet as a ... (5 letters) 10. as slippery as an ... (3 letters) 12. as happy as a ... (4 letters) 14. as hairy as a ... (7 letters) Down: 2. as playful as a ... (6 letters) 3. as sly as a ... (3 letters) 5. as meek as a ... (4 letters) 6. as busy as a... (3 letters) 9. as slow as a ... (5 letters) 11. as brave as a... (4 letters) 13. as fat as a... (3 letters) [22]
2.
Особливості формування соціальної компетентності
в
навчально-виховному процесі
В процесі модернізації вітчизняної освіти одним із провідних завдань стає
завдання по формуванню соціальних компетентностей особистості в процесі її
суб'єктної самореалізації у виховному середовищі. Необхідність вирішення такого
завдання визначається місією, покладеною на освітні установи офіційними
органами влади й очікуваннями суспільства, які визначають потребу громадян у
розвитку соціальних компетентностей у процесі одержання освіти.
Соціальна компетентність особистості має три аспекти:
- інформаційний (когнітивний,
знаннєвий);
- поведінковий (поведінка, вміння,
навички);
- ціннісно-оцінний (морально-етичний)
- див. таблицю 1.1. Інформаційний аспект соціальної компетентності розвиваються
в
процесі самоосвіти та
саморозвитку під час написання творчих і наукових робіт, тестового контролю
знань тощо. Для формування поведінкового аспекту соціальної компетентності
найбільш дієвими є активні й інтерактивні методи, такі як робота в групах,
парах, соціологічні опитування, інтерв'ю. Основою соціальної компетентності є
ціннісний аспект, тому на уроках слід школярів учити знаходити моральний
контекст в різних суспільних явищах і подіях [37, с. 3].
Таблиця 1.1.
Компоненти
соціальної компетентності [37, с. 3]
|
№
п\п
|
Компонент
соціальної
компетентності
|
Напрями
набуття особистістю знань, умінь,
навичок,
цінностей та ставлень
|
1
|
Інформаційний
(когнітивний,
знаннєвий)
|
Знання:
- про правила комунікації;
- про суспільство та суспільні закони;
- про процеси прийняття суспільних
рішень;
- про основи співпраці й спілкування з
іншими
та розв'язання конфліктних ситуацій
|
2
|
Поведінковий
(поведінка, вміння,
навички)
|
Уміння:
- визначати мету комунікації,
застосовувати
ефективні
стратегії спілкування залежно від
ситуації,
емоційно налаштовуватися на
спілкування
з іншими;
- продуктивно співпрацювати з різними
партнерами,
виконувати різні ролі в групі та
команді;
- застосовувати технології
трансформації та
конструктивного
розв'язання конфліктів,
досягати
консенсусу, брати на себе
відповідальність
|
3
|
Ціннісно-оцінний
(морально-етичний)
|
Здатність:
- відчувати власну гідність, шанувати
права
людини;
- до співробітництва;
- визначати власну позицію;
- до соціальної відповідальності;
- бути принциповим; усвідомлювати потребу
захищати
права і власні інтереси, не
порушуючи прав
інших;
- бути толерантним
|
2.1. Методичні засади формування соціальної
компетентності учнів молодшої та основної школи
Традиційна освіта задавала точні параметри особистості, адекватні
соціальним очікуванням і встановлювала чіткий алгоритм поетапних дій по
формуванню особистісних якостей у різні вікові періоди. Очікувані параметри
особистості, насамперед, відбивали той запас знань, умінь, навичок, якими
повинен був опанувати учень. Цілі, зміст, засоби навчання були орієнтовані на
досягнення найбільшого ефекту в оволодінні знаннями, уміннями, навичками.
Для характеристики сучасної людини враховуються інтегральні властивості
особистості: орієнтація на суспільні інтереси, свідомість, посилення
внутрішньої детермінації поведінки, самостійність, відповідальність за наслідки
своєї поведінки, уміння в найкоротший термін приймати оптимальне рішення. Тому
завданням сучасної школи є розвиток соціальної компетентності як однієї з
основних ключових компетентностей, необхідних для успішної інтеграції в сучасне
суспільство, що сприяє формуванню особистості, здатної до реалізації своїх
можливостей, соціально стійкої й одночасно мобільної, адаптованої, здатної
виробляти й змінювати власну стратегію в мінливих обставинах життя [39, с. 16].
Соціальна компетентність є складовою життєвої компетентності сучасних
школярів і характеризує їх спроможність налагоджувати продуктивну взаємодію з
іншими людьми, працювати в команді, знаходити консенсус, запобігати конфліктам,
приймати самостійні рішення, відповідати за їх наслідки для оточення, ціннісно
ставитися до довкілля та власного «Я».
Оскільки особистість - істота соціальна, то формат соціальної
компетентності охоплює як соціальні мотиви, знання, навички, необхідні для
успішної взаємодії із соціальним середовищем, так і самопочуття та
самосприйняття особистості в
мінливому соціумі. Прояв
соціальної
компетентності сучасного школяра
під час процесу соціалізації характеризується такими показниками:
- приймати соціальні правила і норми,
знаходити правильні орієнтири для побудови своєї соціальної поведінки;
- проявляти гнучкість у сприйнятті
нових вражень та їх оцінці, прилаштовуватися до вимог соціальної групи,
зберігаючи водночас власне обличчя;
- добирати корисні для свого
соціального розвитку ролі, поводитися відповідально, співвідносити чекання
інших з власними можливостями і домаганнями;
- орієнтуватися
у своїх правах та обов'язках;
- уміти брати до уваги думку інших
людей, рахуватися з їхніми бажаннями та інтересами, визнавати сильні сторони;
- гнучко поводитися з партнерами по
спілкуванню; адекватно реагувати на їхні слова і дії; вміти вислуховувати,
погоджуватися, відстоювати власну точку зору, домовлятися;
- виявляти
толератність, емпатію, здатність співчувати і співрадіти;
- налагоджувати
з однолітками та дорослими гармонійні взаємини, домовлятися з ними; уникати
конфліктів або розв'язувати їх мирним шляхом, утримуватися від образливих слів
та агресивних дій;
- оптимістично ставитися до
труднощів, уміти мобілізовуватися на їх подолання; проявляти витримку в
стресових ситуаціях;
- бути здатним до відповідальності;
ініціювати допомогу та підтримку іншому;
- розраховувати на себе, рідних, близьких,
знайомих, товаришів;
- гідно вигравати та програвати;
- узгоджувати свої бажання з
можливостями та вимогами;
- контролювати
та регулювати свою поведінку, утримуватися від негативних проявів;
- довіряти
власному досвіду, спиратися на реалістичну самооцінку;
- уміти
в разі потреби звернутися до людей за допомогою;
- володіти мовленнєвим етикетом,
бути здатною ініціювати, підтримати та культурно завершити розмову;
- уміти тримати дистанцію,
відчувати межу бажаної-небажаної поведінки;
- орієнтуватися в понятті
«авторитет», пов'язувати його зі справжніми чеснотами і цінностями;
- поводитися совісно за відсутності
контролю з боку дорослого; - бути людяною, справедливою людиною, вміти приймати
точку зору іншої людини [39, с. 19].
Так, організація навчального процесу в школі, спрямованого на формування
соціальної компетентності особистості учня, полягає у створенні умов для
формування у нього досвіду пізнавальної діяльності, різних способів та досвіду
практичної й творчої діяльності, інтеграцію теоретичного і практичного змісту
освіти, моделювання за допомогою педагогічних технологій контекстного навчання
предметного та соціального змісту життя й діяльності молодшого школяра, а також
ціннісного ставлення до оточуючої дійсності.
Оскільки опанування соціальною компетентністю має міждисциплінарний
характер, то застосування саме інтерактивних методів навчання під час вивчення
навчальних дисциплін сприятиме розвитку ефективної міжособистісної взаємодії
між молодшими школярами. Організація навчального процесу в інтерактивній формі
змінює звичну його логіку: процес вибудовується не від теорії до практики, а
від формування нового досвіду до його теоретичного осмислення через
застосування. Особливо цінним є цей аспект у контексті формування соціальної
компетентності, оскільки вчитель не може бути єдиним джерелом знань і досвіду,
а набуття соціальних знань та формування вмінь, нав'язане «згори», часто
викликає внутрішній спротив і намагання підійти до процесу формально.
Основними методами, формами та прийомами навчання, які сприяють формуванню
соціальної компетентності під час вивчення молодшими школярами навчальних
дисциплін, є такі: робота в гуртках, асоціативний кущ, метод фокальних
об'єктів, мікрофон, дидактичні ігри, робота в парах та інші [39, с. 22].
Основними педагогічними технологіями, які доцільно використовувати у
навчально-виховному процесі з учнями основної школи є:
- технологія проблемного навчання;
- технології комунікативного
навчання;
- технології блочно-модульного
навчання;
- елементи
технології інтенсивного навчання на основі схемних і знакових модулів
навчального матеріалу (В. Ф. Шаталов);
- технологія
профільної та ринкової диференціації (Г. К. Селевко) [37, с. 5]
Основними методами та прийомами формування соціальної компетентності учнів
основної школи можна назвати такі:
- методи діалогу та полілогу;
- ігрові методи;
- прийом
актуалізації суб'єктивного досвіду учнів (опора на життєвий досвід дитини або
на отримані раніше знання);
- прийоми створення ситуацій
колективного та індивідуального вибору;
- рефлексивні прийоми та методи;
- методи діагностики та
самодіагностики [15, с. 5].
Основними формами навчання у ході формування соціальної компетентності
учнів основної школи можуть бути такі: дидактична гра, практична робота,
лабораторна робота, лекція, семінар, конференція та ін.
2.2.
Особливості формування
соціальної компетентності на уроках англійської мови
Важливим фактором формування соціальної компетентності учнів на уроках
англійської мови є застосування нових технологій, методів та прийомів. Так,
такі технології як проектна діяльність, навчання в співробітництві, технологія
критичного мислення, технологія розвиваючого навчання, ігрові технології
розвивають інтерес до іншомовного спілкування, розширюють його предметний
зміст. При формуванні соціальної компетентності актуальним є також використання
інформаційно-комунікаційних технологій.
Наприклад, проектну технологію вважають продуктивною, оскільки вона створює
унікальну можливість для особистісного зростання учнів, орієнтує їх на
розкриття творчого потенціалу й розвиток пізнавальних інтересів. Алгоритм
роботи за проектною технологією, використовуваний у навчальному процесі
наступний - рис. 1.1. [40, с. 19]
Рис. 1.1. Алгоритм
роботи за проектної технології
Проектна методика - це
особистісно орієнтований вид діяльності, що забезпечує умови самопізнання,
самовираження й самоствердження. У процесі виконання проектних робіт учні збирають, систематизують 25 й
узагальнюють багатий оригінальний матеріал. При цьому учні звертаються не
тільки до різних друкованих джерел, але й до джерел у мережі Інтернет [40, с.
20].
Навчання в співробітництві допомагає створити умови для активної спільної
навчальної діяльності учнів у різних навчальних ситуаціях. Інтерактивна
взаємодія учнів у парах або групах забезпечує
практичне використання мови в ситуаціях, що моделюють реальну дійсність. Дана
технологія розвиває в учнів потребу постійно вдосконалювати свої мовні й творчі
здібності.
В кожному класі використовую проектні технології й згодом складаю їх до
окремої папки відповідного класу. Це не лише мотивує учнів, а й збагачує їх
мовний запас.
Для успішної взаємодії в
різних ситуаціях спілкування
використовують метод рольового
спілкування. Щоб діалог, як форма
спілкування, відбувся й став
реальністю, учні повинні дотримуватися наступного алгоритму:
- встановити
контакт зі співрозмовником, запросити й дати інформацію з ходу бесіди для
вирішення поставленого комунікативного завдання;
- розпочати, підтримати й закінчити
розмову;
- виразити своє ставлення до
обговорюваного питання;
- з'ясувати думку й ставлення
співрозмовника;
- чітко орієнтуватися у фактах
іншомовної культури й уміти дати оцінний опис фактів, реалій і подій;
- адекватно інтерпретувати факти
іншомовної культури, проявляючи почуття такту й толерантності [34, с. 14].
Діалогічна форма спілкування
спонукує брати активну участь у народженні нових думок, сильніше, ніж
монологічна зачіпає емоційну сферу, розвиває наполегливість у відстоюванні своєї
думки, мотивацію до вивчення іноземної мови, що, в остаточному підсумку, сприяє
формуванню комунікабельності учнів, їх психологічної готовності до ефективного
спілкування іноземною мовою та соціальної компетентності [35, е. 37].
Для розвитку й формування соціальної спрямованості
досить ефективними є уроки, що імітують які-небудь заняття або види робіт:
подорож, екскурсія, захист проектів, урок - рольова гра, урок-конкурс, урок-вікторина
й інші.
Матеріалом для навчання аудіювання можуть служити
автентичні тексти інформаційно-довідкового характеру: аудіоінформація в
галереях і музеях, путівники для туристів, оголошення в аеропорту, на вокзалі,
у транспорті. Крім цього, учням пропонуються тексти, які можуть зустрітися в
реальному житті при навчанні або при відвідуванні країни досліджуваної мови:
прогноз погоди, новини, спортивні репортажі, інструкції, інтерв'ю. З
урахуванням віку, тематики й проблематики учням доцільно пропонувати автентичні
тексти різних стилів: публіцистичні, науково-популярні, філологічні, художні
[40, с. 23]. Після прочитання таких текстів учнів можуть обіграти різні сценки
на різні теми як в парі, так і в групі.
Навчання на основі автентичних
текстів дозволяє: 1) навчити читати тексти в оригіналі, здійснюючи різні види
читання
(вивчаюче, ознайомлювальне, переглядове, пошукове);
2) навчити обговорювати
суспільно-політичні теми й проблеми;
3) навчити висловлювати своє
ставлення до прочитаного;
4) удосконалювати слуховимовні,
лексичні, граматичні навички;
5) реалізувати
міжпредметні зв'язки, підвищувати рівень загальної
культури й освіченості студентів, розширювати їх кругозір [26, с. 26].
Діючим прийомом групової роботи є компаративний аналіз. Учні знайомляться із
текстом, що містить інформацію про реалії іншомовної культури, обговорюють
його, а потім складають аналогічний текст, який описує подібні явища й реалії
вітчизняної дійсності. Порівнюючи та обговорюючи, учні виділяють загальне й
специфічне, що сприяє об'єднанню, розвитку розуміння й доброго ставлення до
країни, людей, традицій [31].
До найбільш дієвих технологій та методів формування
соціальної компетентності можна також віднести: порівняльно-співставний метод,
який включає різного роду дискусії (наприклад, на заняттях обговорюються
традиції, звичаї, які значною мірою відрізняються від рідної культури);
різноманітні ігрові технології та технології групової проблемної роботи тощо.
Для організації більш ефективного спілкування,
особливо іноземною мовою, варто також враховувати визначені кількісні та якісні
характеристики класу: оптимальний обсяг групи (12-15 осіб, класи діляться на
групи); особистісні характеристики; просторове розміщення учасників спілкування
(сидячи, півколом, обличчям друг до друга) і тлі. Одним з основних правил,
відповідно до яких вчитель організує міжособистісну взаємодію й спілкування на
занятті, є встановлення неформальних і рівноправних, емоційно насичених та
позитивних відносин між всіма учасниками процесу спілкування. Групова
діяльність здійснює позитивний вплив на особистість учня, розширює його
кругозір, дозволяє налагодити взаємодію з однокласниками.
Найбільш плідними з точки зору високого рівня
самостійності, уміння порівнювати, узагальнювати, аналізувати, висловлювати
власну думку, освоювати соціально значимі навчальні та особисті цінності є
активні ігрові методи роботи: диспути, дискусії, "круглі столи», рольові і
ділові ігри, "прес-конференції" і т.п. -рис. 1.2.
Рольова гра
Рис. 1.2. Активні методи навчання
Активні методи навчання ставлять учня у різні позиції,
дозволяють грати різні ролі. І чим різноманітніші ці ролі, тим
різноманітніше буде розвиватися особистість
учня. Його мисленнєва
діяльність набуде системного
характеру, виробиться гнучкість мислення, уміння орієнтуватися у ситуації. При
цьому вчитель не буде просто давати знання, керувати процесом їх здобуття,
скільки стимулюватиме дослідницько-пізнавальну діяльність учнів, скеровуватиме
її на набуття практичного досвіду, формування ключових компетентностей [41, с.
19].
Соціальна компетентність формується, якщо регулярно на уроках іноземної
мови ставити перед учнями проблемні запитання, для відповіді на які потрібно
активізувати не лише здобуті знання, а й залучити власний життєвий досвід,
приклади з вітчизняної або зарубіжної літератури. Під час обговорення на уроках
іноземної мови якоїсь проблеми доцільно влаштовувати диспути, дискусії,
проводити конференції, усні чи письмові дебати. Ці форми організації
навчального процесу дозволяють не лише обговорити важливі питання, вислухати
думки всіх бажаючих, а й прийняти групове рішення з одночасним тренуванням
учасників у відповідних комунікативних уміннях та навичках (риториці, здатності
працювати в команді, толерантності, навичках критичного та логічного мислення).
Ще одним ефективним методом формування соціальної компетентності на уроках
іноземної мови є рольові ігри. Гра - це одночасно й сукупність норм, що
забезпечують стабільність буття, і школа соціалізації, готовність до
непередбачуваних життєвих ситуацій. Саме ця особливість гри дає змогу дитині
знайти спосіб поєднання емоційного та раціонального компонентів особистості,
примирити тенденцію до самоствердження з тенденцією підкорення соціальним
обмеженням [35, с. 72].
Проведення на уроках іноземної мови узагальнення й систематизації знань
дидактичних ігор ( «Мовний турнір», «Брейн-ринг», «Найрозумніший»), тематичні
вікторини дає змогу учням застосовувати свої знання й уміння в нестандартних умовах,
презентувати себе як інтелектуально розвинену й творчу особистість.
Учасники гри в кожній конкретній ситуації повинні
радитися один з одним, заперечувати, доводити свою точку зору, вислуховувати
співрозмовника й намагатися його зрозуміти. Тоді ігрова діяльність, високо
мотивована, стає основною формою реалізації навчального процесу. У рамках
ігрової діяльності, яка стає ніби справжньою, коли мотив і ціль її збігаються,
легше проявляються особистісні риси кожного, приховані, нереалізовані іноді у повсякденному
житті, особливості характеру темпераменту.
Таким чином, формування соціальної компетентності учнів на уроках іноземної
мови через застосування як традиційних, так і нових технологій та методів
навчання дає можливість досягнути таких результатів: виходу учня на позицію
активного партнера навчання; досягнення багатовекторних зв'язків в обміні
інформацією між учнем і вчителем; заохочення творчості учасників; активізації
індивідуальних розумових процесів учнів. Але найголовнішим здобутком є формування
самодостатніх, підготовлених до свідомої та ефективної діяльності в різних
сферах життя людей.
Висновки
Підводячи підсумки даної роботи, я дійшла висновку ,
що людина,щоб проявити себе повинна вдосконалюватися все життя. Коли ми стоїмо на місці ми не
тільки не рухаємося, ми можемо забути й те, що знали до цього. Наше навчання і
наше життя йдуть поруч . І якщо ми не вдосконалюємося ми просто стоїмо на
місці... Щоб ми не робили в нас є МОТИВ... І як би ми не жили ми всеодно СПІЛКУЄМОСЯ...
Тому потрібно лише вдало поєднати мотив з спілкуванням!!!
Аналіз існуючих підходів до визначення "соціальної
компетентності" дає підстави визначити соціальну компетентність як систему
знань, умінь, ставлень, ціннісних орієнтацій і поведінкових компонентів
(відповідного стилю спілкування), необхідних для життя в соціумі. Соціальна
компетентність включає в себе:
- знання про функціонування
соціальних інститутів у суспільстві; про соціальні структури; про різні
соціальні процеси, що протікають у суспільстві;
- знання рольових вимог і рольових
очікувань суспільства до осіб, що мають певний соціальний статус; навички
рольової поведінки, орієнтованої на той або інший соціальний статус;
- знання загальнолюдських норм і
цінностей, а також норм (звичок, звичаїв, традицій, законів, табу й т.п. ) у
різних сферах й галузях соціального життя - національній, політичній,
релігійній, економічній, духовній тощо;
- уміння й навички ефективної
соціальної взаємодії (володіння засобами вербальної й невербальної комунікації,
механізмами взаєморозуміння в процесі спілкування);
- знання й уявлення людини про
себе, сприйняття себе як соціального суб'єкта й т.д.
Основними методами, формами та прийомами навчання, які
сприяють формуванню соціальної компетентності під час вивчення молодшими
школярами навчальних дисциплін, є такі: робота в гуртках, асоціативний кущ,
метод фокальних об'єктів, мікрофон, дидактичні ігри, робота в парах та інші.
Основними педагогічними технологіями, методами та
прийомами, які доцільно використовувати у навчально-виховному процесі з учнями
основної школи є такі: технологія проблемного навчання; технології
комунікативного навчання; технології блочно-модульного навчання; елементи
технології інтенсивного навчання на основі схемних і знакових модулів навчального
матеріалу (В. Ф. Шаталов); технологія профільної та ринкової диференціації;
діалог та полілог; ігрові методи; прийом актуалізації суб'єктивного досвіду
учнів (опора на життєвий досвід дитини або на отримані раніше знання); прийоми
створення ситуацій колективного та індивідуального вибору; рефлексивні прийоми
та методи; методи діагностики та самодіагностики.
При формуванні соціальної компетентності на уроках іноземної мови найбільш
плідними з точки зору високого рівня самостійності, уміння порівнювати, узагальнювати,
аналізувати, висловлювати власну думку, освоювати соціально значимі навчальні
та особисті цінності є активні ігрові методи роботи: диспути, дискусії,
"круглі столи», рольові і ділові ігри, "прес-конференції11
тощо.
Творчість - запорука успіху. Що ж? Творімо!
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ
1.
Абдрахманова А.С., Ізакова А.Т. Проблема ефективності та результативності
процесу навчання та їх діагностика// Вісник НАЇЖ, 2005, № 2
2.
Барменкова О. І. Про роботу над проектом за підручником 'Happy English 2. - ІЄ у шкільництві № 3, 1997 р.
3.
Білогрудове В. П. Про дослідницької діяльності учнів в умовах проектного
методу. - ИЯ в школі № 8, 2005 р.
4.
Душеіна Т. В. Проектна методика на уроках ІМ. - ІЄ у шкільництві
№ 5, 2003 р.
5.
Зимова І.А. Психологія навчання іноземним мовам в школі. - М: Просвещение, 1991. - С. 36.
6.
Ільїн Є.П. Мотивація і мотиви. - СПб.:
Питер, 2006. - С. 67.
7.
Ільїн Є.П. Мотивація і мотиви. Серія Майстри психології. -Яздатечьство
"Пітер", 2000.
8.
Коджаспірова Г.М., Коджаспіров А.Ю. Словник по педагогіці. - М. -Ростов-на-Дону:
"МарТ", 2005.
9.
Колкер Я.М. Практична методика навчання англійської мови. Навчальний
посібник. - Видавничий центр В«АкадеміяВ»,
Москва, 2000.
10.Коптюг Н. М. Інтернет-проект як додаткове джерело мотивації учнів. -ІЄ у шкільництві
№ 3, 2003 р.
11.Ляховицкий М.
В. та ін Методика навчання іноземних мов у середній школі. Підручник. - М.; Вища
школа, 1982.
12.Марков. а А. К. та ін Формування мотивації
навчання. - М.;Просвещение,
1990.
13. О.Маркова А.К. Проблема формування мотивації. - М., 2002 - С. 63-71.
14.Маркова А.К. Формування мотивації навчання у шкільному
віці:
Посібник для вчителя. - М.: Просвітництво, 1983. - С. 11.
15.Нікітенко З.Н., Гальскова Н.Д.
Теорія і практика навчання іноземних
мов у початковій
школі: навчальний посібник
для студентів
педагогічних
вузів і коледжів. - Смоленськ: Асоціація XXI
століття,
2007.
І6.Полат Е. С. Метод проектів на уроках ІМ. - 1С у шкільництві № 2, З, 2000 р.
17.Полат Е.С.,
Метод проектів на уроках іноземної мови, ИЯШ. - 2000., № 2,3-
18.Салановіч Н. А. Мотивація
навчання і шляхи її підвищення на
уроці
французької мови. - ИЯШ.; 1987, № 6.
19.Шошина М.Ю. Формування
пізнавальних мотивів на уроках іноземної
мови, ИЯШ № 8,2008.
20.Штаріна А.Г., Англійська мова. Компетентнісний
підхід у викладанні.,
Вид - во В«УчительВ», м. Волгоград, 2008.
21.Якиманська І.С. Особистісно - орієнтоване
навчання в сучасній школі. -
М., 1996.
22.«Про Національну доктрину розвитку освіта»: Указ
Президента від 17.04.2002 №
347/2002 [Електронний ресурс] - Режим доступу:
23. «Про затвердження Державного
стандарту базової і повної загальної середньої освіти»: Постанова Кабінету
Міністрів України від 23 листопада
2011 р. № 1392 [Електронний ресурс] - Режим
доступу:
24.Байков Ю.Н.,
Егоров, Д.Е. Диагностика социальной компетентности. Результаты апробации
диагностического комплекса / Ю.Н.Байков, Д.Е. Егоров // Журнал прикладной
психологии. - 2002. - №6. - С. 11-24
25.Балашова Е.Ф.
Роль английских газетных текстов в формировании социокультурной компетенции //
Сборник трудов «Россия и Запад: диалог культур», вып. 10. - М. М.: «Центр по
изучению взаимодействия культур», 2003. - С. 24-33.
26.Бахтеева С.С.
Формирование социальной компетентности в процессе обучения иностранному языку в
ВУЗе экономического профиля: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / С.С.
Бахтеева. - Казань, 2001. - 174 с.
27.Белякова
Е.Г., Захарова И.Г. Социокультурное информационное пространство в контексте
проблемы формирования личности // Вестник ТюмГУ.- 2010.- №5.- С. 11-17.
28.Боголюбов
Л.И. Базовые социальные компетентности в курсе обществознания / Л.И. Боголюбов
// Преподавание истории и обществознания в школе. - 2002. - № 9. - С. 22-33
29.Веселкова
Н.В., Прямикова Е.В. Социальная компетентность взросления / Н.В. Веселкова, Е.В.
Прямикова. - Екатеринбург: Изд-во Урал, ун-та, 2005. - 290 с.
30.Воробьев В.В.
Лингвокультурология: теория и методы / В.В. Воробьев. - М.: Изд-во Ун-та дружбы
народов, 1997. - 331 с.
31. Зарипова
Е.И. Становление социальной компетентности школьника в
условиях региональной образовательной среды: дис.... канд. пед. наук :
13.00.01 / Е.И. Зарипова. - Омск, 2005. - 215 с.
32. Иванова
Ю. В. Развитие исследований социаль-ной компетентности в
период модернизации образо-вания / Ю. В. Иванова // Актуальные
проблемы образования и воспитания: международный опыт и
перспективы сотрудничества: Сборник научных статей. - М., 2009. - С
56-61
33. Колесникова
O.A. Ролевые игры в обучении иностранным языкам/
O.A. Колесникова // Иностранные языки в школе - 1989. - № 4. - С. 14-
16.
34.Кузнецова СВ.
Формирование профессионально-коммуникативной компетентности студентов
экономических специальностей вузов в процессе обучения иностранному языку:
дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / СВ. Кузнецова. - Пенза, 2008. - 179с.
35.Лукьянова М. И. Социальная
компетентность как компонент управленческой культуры руководителя / М. И. Лукьянова // Психология инноваци-онного
управления социальными группами и органи-зациями. - Кострома. - 2001. - С.
240-242.
36.
Міщанчук Н. Формування соціальної
компетентності дитини через дієве партнерство вчителя та учнів // Історія
України - 2011 - № 39 -С 3-6
37.
Нагайченко H.H. Социальная компетентность
старшеклассников: содержание и структура понятия // Ярославский педагогический
вестник - 2012 - №. 3 - Том II
(Психолого-педагогические науки) - С. 14-19
38. Ніколаєску І.О. Формування соціальної компетентності
учнів
загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до вимог нових
державних освітніх стандарті : науково-методичний посібник/ І. О.
Ніколаєску. - Черкаси : ОІПОПП, 2014. - 76 с.
39.Саланович H.A. Обучение чтению аутентичных текстов лингвострановедческого содержания
/ H.A. Саланович // Иностранные языки в школе. - 1999. - №1. - С 18-21.
40.Сухова Л. В.
Коммуникативно-ориентированное обучение иностранному языку и языковая парасреда
как его системообразующий фактор // Иностранный язык в школе. - 2007 - № 5. - С
15-18.
41.Учурова CA. Развитие социальной компетентности в
образовательном процессе: монография. - Екатеринбург, 2007 - 196 с.
